В Одесі — на базі табору «Молода гвардія» - фінішував 10-й
Всеукраїнський турнір з футболу серед дівчат «Діти — олімпійська надія
України». Більш, ніж переконливу перемогу здобула збірна Львівщини,
сформована із 15-річних вихованок миколаївської ДЮСШ «Нива-2004» і
новороздільського навчально-виховного комплексу «Лідер».
У вирішальному поєдинку наші землячки поклали "на лопатки” самих
господарок — 2:0. Доля матчу вирішилася, практично, за декілька хвилин.
Спочатку Вікторія Худа технічно обіграла кількох суперниць і вдало
пробила у протилежний від воротаря кут, а за якусь мить схожий прохід
здійснила Стефанія Матвіїшин, нанісши свій коронний удар лівою, - м'яч
потрапив у "дев'ятку”.
Переможці отримали грамоти, медалі, кубок, а найголовніше — оригінальну
форму київського «Динамо» і двотижневий відпочинок на березі моря.
Привітала їх колишній голова Верховної Ради Валентина Шевченко, яка
патронує цей турнір.
Серед чемпіонок: Оля Лавро з Березини, Стефанія Матвіїшин, Наталя
Стегній із Київця, Богдана Галецька, Віта Іванків, Ольга Курдибанська,
Наталка Тимо з Крупська, Оля Захарко, Вікторія Сапіга з Роздолу, Юлія
Верес, Галина Возняк, Сніжана Змічеровська, Ірина Павлюк, Тетяна
Стасишин, Вікторія Худа, Вікторія Шайнога з Нового Роздолу.
Хоч багато хто вважає футбол зовсім не дівчачим видом спорту і на наших
теренах офіційно (бо починалося усе тільки з ентузіазму) він
культивується не так уже давно, але цей успішний виступ наших краянок
наочно продемонстрував, що вони потенційно можуть принести району навіть
більшу славу, аніж хлопці-футболісти. Вітаємо!
Престижна перемога у Всеукраїнському турнірі «Діти - олімпійська
надія України» збірної Львівщини, сформованої на базі дівчат
Миколаївського району, свідчить не тільки про талант наших землячок, а й
про належну працю їхніх наставників. Думками з цього приводу ділиться
головний тренер, досвідчений наставник чемпіонок, відмінник освіти
Пилип Криза:
- У нашому районі футбол — єдиний вид спорту, який є в кожному селі, і
до нього повсюди почали тягнутися і дівчата через дуже просту
мотивацію: ми не гірші від хлопців. А найбільше ентузіасток назбиралося
у Крупську, Київці, Роздолі. Залишалося їх тільки об'єднати і дечого
навчити. З приходом до керівництва Івана Коваліска, у ДЮСШ "Нива- 2004”
на повну силу запрацювало відділення футболу серед дівчат, де тренерами є
Андрій Мелешко і я. Основне наше завдання — знайти здібних дітей. А
вони, повірте, є скрізь.
Ми набираємо групи з п'ятого класу, але часто батьки приводять своїх
чомучок і меншими. Ви б побачили, як горять їхні оченята від побаченого
справжнього м'яча! Якщо ж вдасться забити ще й гола, то радості не має
меж. Звичайно, командною грою вони займаються не одразу. Спочатку є
багато різних фізичних вправ з легкої атлетики, гімнастики,
акробатики. Хочу зауважити, що у секцію беремо дівчаток лише з дозволу
батьків і тільки після проходження медичного огляду.
- Які виникають проблеми?
- Найбільше "шпиць у колеса” нам вставляє медицина. Уявіть собі, що
торік у Роздільській школі із трьохсот учнів лікарі заборонили
займатися фізкультурою третині із них, понад сотні дітей рекомендували
займатися у підготовчій групі і лише решті дозволили бути в основній.
Думаю, що тут не останню роль відіграла агітація медиків серед
батьків. Не дуже люблять і вчителі у школі, коли діти часто відлучаються
на змагання, бо їздять переважно найздібніші. Але школярі, які добре
вчаться, швидко наздоганяють своїх ровесників після пропущених занять. А
хто не хоче вчитися, то і без поїздок на змагання вчитися не буде.
Пригадую, ми у свої шкільні роки по два місяці уроків не відвідували, бо
допомагали колгоспам у збиранні картоплі, буряків, але всі успішно
закінчували школи і мали хороші знання.
- А хто входить у групу підтримки?
- Насамперед - самі діти, їхні батьки. Також керівництво району,
зокрема, керівник відділу у справах сім'ї, молоді та спорту
райдержадміністрації Іван Наконечний і, звичайно, директор Роздільської
школи Ярослав Яковець, у школі якого ми і куємо майбутні перемоги.
- Напевне, діти Вас люблять, якщо тягнуться?
- Найперше треба любити їх, спілкуватися з ними, уміти зацікавити, і
вони обов'язково відповідять взаємністю. А про результат говорять їхні
успіхи у спорті. За останні два роки ми чотири рази побували на
змаганнях у Польщі, тричі — в Одесі, були і в Мукачево,
Івано-Франківську, Рівному, Ковелі, Моршині, Трускавці. Якщо для
пересічної дитини поїздка у Львів - велика подія, то для нас - це
звичне явище.
- Як Вам вдалося дійти до тріумфального фіналу?
- Досягти чемпіонської вершини було непросто. У травні ми перемогли у
першості області, у червні — у зональних змаганнях в Одесі. Ще на
обласному етапі було сформовано збірну Львівщини, кістяк якої склали
новороздільці і вихованці Миколаївського району. На жаль, дівчата з
Моршина в останній момент у складі збірної не з'явилися. Хоча, можливо,
то і на краще. На. передостанньому етапі змагань в Одесі ми потрапили у
групу із командами Чернігівського спортінтернату, переможцями
минулорічної першості із Сумів та Волині. Перемігши чернігівчан — 1:0 і
сумчан — 3:0, наші дівчата здобули право змагатися з одеситками за
головний титул. За нас уболівали всі учасники фінального турніру, а за
господарів — лише кримчани і батьки. Не підвели і наші вихованки,
продемонструвавши свою майстерність і командну гру. Молодці! Хочу
подякувати за підтримку батькам спортсменок, а також Миколаївській
райдержадміністрації, адже завдяки їм ми на цих змаганнях виглядали
особливо привабливо у новій формі, дуже схожій до тої, яку традиційно
одягають футболісти львівських "Карпат”. mykolaiv.info
|